| | |
| декласува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | декласува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | декласу́ймо |
| 2 особа | декласу́й | декласу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | декласува́тиму | декласува́тимемо, декласува́тимем |
| 2 особа | декласува́тимеш | декласува́тимете |
| 3 особа | декласува́тиме | декласува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | декласу́ю | декласу́ємо, декласу́єм |
| 2 особа | декласу́єш | декласу́єте |
| 3 особа | декласу́є | декласу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| декласу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | декласува́в | декласува́ли |
| жін. р. | декласува́ла |
| сер. р. | декласува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| декласо́ваний |
| Безособова форма |
| декласо́вано |
| Дієприслівник |
| декласува́вши |
