| | |
| декодува́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | декодува́тися, декодува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | декоду́ймося, декоду́ймось |
| 2 особа | декоду́йся, декоду́йсь | декоду́йтеся, декоду́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | декоду́юся, декоду́юсь | декоду́ємося, декоду́ємось, декоду́ємся |
| 2 особа | декоду́єшся | декоду́єтеся, декоду́єтесь |
| 3 особа | декоду́ється | декоду́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | декодува́вся, декодува́всь | декодува́лися, декодува́лись |
| жін.р. | декодува́лася, декодува́лась |
| сер.р. | декодува́лося, декодува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| декодува́вшись |
