| декомунізо́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | декомунізо́ваний | декомунізо́вана | декомунізо́ване | декомунізо́вані |
| родовий | декомунізо́ваного | декомунізо́ваної | декомунізо́ваного | декомунізо́ваних |
| давальний | декомунізо́ваному | декомунізо́ваній | декомунізо́ваному | декомунізо́ваним |
| знахідний | декомунізо́ваний, декомунізо́ваного | декомунізо́вану | декомунізо́ване | декомунізо́вані, декомунізо́ваних |
| орудний | декомунізо́ваним | декомунізо́ваною | декомунізо́ваним | декомунізо́ваними |
| місцевий | на/у декомунізо́ваному, декомунізо́ванім | на/у декомунізо́ваній | на/у декомунізо́ваному, декомунізо́ванім | на/у декомунізо́ваних |