| декомунізува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | декомунізува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | декомунізу́ймо | |
| 2 особа | декомунізу́й | декомунізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | декомунізува́тиму | декомунізува́тимемо, декомунізува́тимем |
| 2 особа | декомунізува́тимеш | декомунізува́тимете |
| 3 особа | декомунізува́тиме | декомунізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | декомунізу́ю | декомунізу́ємо, декомунізу́єм |
| 2 особа | декомунізу́єш | декомунізу́єте |
| 3 особа | декомунізу́є | декомунізу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| декомунізу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | декомунізува́в | декомунізува́ли |
| жін. р. | декомунізува́ла | |
| сер. р. | декомунізува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| декомунізо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| декомунізо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| декомунізува́вши | ||