| | |
| декомунізува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | декомунізува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | декомунізу́ймо |
| 2 особа | декомунізу́й | декомунізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | декомунізува́тиму | декомунізува́тимемо, декомунізува́тимем |
| 2 особа | декомунізува́тимеш | декомунізува́тимете |
| 3 особа | декомунізува́тиме | декомунізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | декомунізу́ю | декомунізу́ємо, декомунізу́єм |
| 2 особа | декомунізу́єш | декомунізу́єте |
| 3 особа | декомунізу́є | декомунізу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| декомунізу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | декомунізува́в | декомунізува́ли |
| жін. р. | декомунізува́ла |
| сер. р. | декомунізува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| декомунізо́ваний |
| Безособова форма |
| декомунізо́вано |
| Дієприслівник |
| декомунізува́вши |
