| | | | |
| декрето́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | декрето́ваний | декрето́вана | декрето́ване | декрето́вані |
| родовий | декрето́ваного | декрето́ваної | декрето́ваного | декрето́ваних |
| давальний | декрето́ваному | декрето́ваній | декрето́ваному | декрето́ваним |
| знахідний | декрето́ваний, декрето́ваного | декрето́вану | декрето́ване | декрето́вані, декрето́ваних |
| орудний | декрето́ваним | декрето́ваною | декрето́ваним | декрето́ваними |
| місцевий | на/у декрето́ваному, декрето́ванім | на/у декрето́ваній | на/у декрето́ваному, декрето́ванім | на/у декрето́ваних |
