| | |
| декриміналізува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | декриміналізува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | декриміналізу́ймо |
| 2 особа | декриміналізу́й | декриміналізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | декриміналізува́тиму | декриміналізува́тимемо, декриміналізува́тимем |
| 2 особа | декриміналізува́тимеш | декриміналізува́тимете |
| 3 особа | декриміналізува́тиме | декриміналізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | декриміналізу́ю | декриміналізу́ємо, декриміналізу́єм |
| 2 особа | декриміналізу́єш | декриміналізу́єте |
| 3 особа | декриміналізу́є | декриміналізу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| декриміналізу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | декриміналізува́в | декриміналізува́ли |
| жін. р. | декриміналізува́ла |
| сер. р. | декриміналізува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| декриміналізо́ваний |
| Безособова форма |
| декриміналізо́вано |
| Дієприслівник |
| декриміналізува́вши |
