| | |
| деморалізува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | деморалізува́тися, деморалізува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | деморалізу́ймося, деморалізу́ймось |
| 2 особа | деморалізу́йся, деморалізу́йсь | деморалізу́йтеся, деморалізу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | деморалізува́тимуся, деморалізува́тимусь | деморалізува́тимемося, деморалізува́тимемось, деморалізува́тимемся |
| 2 особа | деморалізува́тимешся | деморалізува́тиметеся, деморалізува́тиметесь |
| 3 особа | деморалізува́тиметься | деморалізува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | деморалізу́юся, деморалізу́юсь | деморалізу́ємося, деморалізу́ємось, деморалізу́ємся |
| 2 особа | деморалізу́єшся | деморалізу́єтеся, деморалізу́єтесь |
| 3 особа | деморалізу́ється | деморалізу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| деморалізу́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | деморалізува́вся, деморалізува́всь | деморалізува́лися, деморалізува́лись |
| жін. р. | деморалізува́лася, деморалізува́лась |
| сер. р. | деморалізува́лося, деморалізува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| деморалізува́вшись |
