| | |
| демотивува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | демотивува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | демотиву́ймо |
| 2 особа | демотиву́й | демотиву́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | демотивува́тиму | демотивува́тимемо, демотивува́тимем |
| 2 особа | демотивува́тимеш | демотивува́тимете |
| 3 особа | демотивува́тиме | демотивува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | демотиву́ю | демотиву́ємо, демотиву́єм |
| 2 особа | демотиву́єш | демотиву́єте |
| 3 особа | демотиву́є | демотиву́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| демотиву́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | демотивува́в | демотивува́ли |
| жін. р. | демотивува́ла |
| сер. р. | демотивува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| демотиво́ваний |
| Безособова форма |
| демотиво́вано |
| Дієприслівник |
| демотивува́вши |
