| | |
| денаціоналізува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | денаціоналізува́тися, денаціоналізува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | денаціоналізу́ймося, денаціоналізу́ймось |
| 2 особа | денаціоналізу́йся, денаціоналізу́йсь | денаціоналізу́йтеся, денаціоналізу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | денаціоналізува́тимуся, денаціоналізува́тимусь | денаціоналізува́тимемося, денаціоналізува́тимемось, денаціоналізува́тимемся |
| 2 особа | денаціоналізува́тимешся | денаціоналізува́тиметеся, денаціоналізува́тиметесь |
| 3 особа | денаціоналізува́тиметься | денаціоналізува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | денаціоналізу́юся, денаціоналізу́юсь | денаціоналізу́ємося, денаціоналізу́ємось, денаціоналізу́ємся |
| 2 особа | денаціоналізу́єшся | денаціоналізу́єтеся, денаціоналізу́єтесь |
| 3 особа | денаціоналізу́ється | денаціоналізу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| денаціоналізу́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | денаціоналізува́вся, денаціоналізува́всь | денаціоналізува́лися, денаціоналізува́лись |
| жін. р. | денаціоналізува́лася, денаціоналізува́лась |
| сер. р. | денаціоналізува́лося, денаціоналізува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| денаціоналізува́вшись |
