| | |
| деполітизува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | деполітизува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | деполітизу́ймо |
| 2 особа | деполітизу́й | деполітизу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | деполітизува́тиму | деполітизува́тимемо, деполітизува́тимем |
| 2 особа | деполітизува́тимеш | деполітизува́тимете |
| 3 особа | деполітизува́тиме | деполітизува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | деполітизу́ю | деполітизу́ємо, деполітизу́єм |
| 2 особа | деполітизу́єш | деполітизу́єте |
| 3 особа | деполітизу́є | деполітизу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| деполітизу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | деполітизува́в | деполітизува́ли |
| жін. р. | деполітизува́ла |
| сер. р. | деполітизува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| деполітизо́ваний |
| Безособова форма |
| деполітизо́вано |
| Дієприслівник |
| деполітизува́вши |
