| | |
| детермінува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | детермінува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | детерміну́ймо |
| 2 особа | детерміну́й | детерміну́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | детермінува́тиму | детермінува́тимемо, детермінува́тимем |
| 2 особа | детермінува́тимеш | детермінува́тимете |
| 3 особа | детермінува́тиме | детермінува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | детерміну́ю | детерміну́ємо, детерміну́єм |
| 2 особа | детерміну́єш | детерміну́єте |
| 3 особа | детерміну́є | детерміну́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| детерміну́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | детермінува́в | детермінува́ли |
| жін. р. | детермінува́ла |
| сер. р. | детермінува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| детерміно́ваний |
| Безособова форма |
| детерміно́вано |
| Дієприслівник |
| детермінува́вши |
