| дивіде́ндний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дивіде́ндний | дивіде́ндна | дивіде́ндне | дивіде́ндні |
| родовий | дивіде́ндного | дивіде́ндної | дивіде́ндного | дивіде́ндних |
| давальний | дивіде́ндному | дивіде́ндній | дивіде́ндному | дивіде́ндним |
| знахідний | дивіде́ндний | дивіде́ндну | дивіде́ндне | дивіде́ндні |
| орудний | дивіде́ндним | дивіде́ндною | дивіде́ндним | дивіде́ндними |
| місцевий | на/у дивіде́ндному, дивіде́нднім | на/у дивіде́ндній | на/у дивіде́ндному, дивіде́нднім | на/у дивіде́ндних |