| | |
| дивува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дивува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | диву́ймо |
| 2 особа | диву́й | диву́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дивува́тиму | дивува́тимемо, дивува́тимем |
| 2 особа | дивува́тимеш | дивува́тимете |
| 3 особа | дивува́тиме | дивува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | диву́ю | диву́ємо, диву́єм |
| 2 особа | диву́єш | диву́єте |
| 3 особа | диву́є | диву́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| диву́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дивува́в | дивува́ли |
| жін. р. | дивува́ла |
| сер. р. | дивува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дивува́вши |
