| димовбирни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | димовбирни́й | димовбирна́ | димовбирне́ | димовбирні́ |
| родовий | димовбирно́го | димовбирно́ї | димовбирно́го | димовбирни́х |
| давальний | димовбирно́му | димовбирні́й | димовбирно́му | димовбирни́м |
| знахідний | димовбирни́й | димовбирну́ | димовбирне́ | димовбирні́ |
| орудний | димовбирни́м | димовбирно́ю | димовбирни́м | димовбирни́ми |
| місцевий | на/у димовбирно́му, димовбирні́м | на/у димовбирні́й | на/у димовбирно́му, димовбирні́м | на/у димовбирни́х |