| | |
| доба́чувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | доба́чувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | доба́чуймо |
| 2 особа | доба́чуй | доба́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доба́чуватиму | доба́чуватимемо, доба́чуватимем |
| 2 особа | доба́чуватимеш | доба́чуватимете |
| 3 особа | доба́чуватиме | доба́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доба́чую | доба́чуємо, доба́чуєм |
| 2 особа | доба́чуєш | доба́чуєте |
| 3 особа | доба́чує | доба́чують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| доба́чуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | доба́чував | доба́чували |
| жін. р. | доба́чувала |
| сер. р. | доба́чувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| доба́чуваний |
| Безособова форма |
| доба́чувано |
| Дієприслівник |
| доба́чувавши |
| | |
| [діал.] | | |
