| | | | |
| доброзву́чний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | доброзву́чний | доброзву́чна | доброзву́чне | доброзву́чні |
| родовий | доброзву́чного | доброзву́чної | доброзву́чного | доброзву́чних |
| давальний | доброзву́чному | доброзву́чній | доброзву́чному | доброзву́чним |
| знахідний | доброзву́чний, доброзву́чного | доброзву́чну | доброзву́чне | доброзву́чні, доброзву́чних |
| орудний | доброзву́чним | доброзву́чною | доброзву́чним | доброзву́чними |
| місцевий | на/у доброзву́чному, доброзву́чнім | на/у доброзву́чній | на/у доброзву́чному, доброзву́чнім | на/у доброзву́чних |
