| | |
| добуди́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | добуди́тися, добуди́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | добуді́мося, добуді́мось, добуді́мся |
| 2 особа | добуди́ся, добуди́сь | добуді́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | добуджу́ся, добуджу́сь | добу́димося, добу́димось, добу́димся |
| 2 особа | добу́дишся | добу́дитеся, добу́дитесь |
| 3 особа | добу́диться | добу́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | добуди́вся, добуди́всь | добуди́лися, добуди́лись |
| жін.р. | добуди́лася, добуди́лась |
| сер.р. | добуди́лося, добуди́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| добуди́вшись |
| | |
| [розм.] | | |
