| догвинти́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | догвинти́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | догвинті́мо, догвинті́м | |
| 2 особа | догвинти́ | догвинті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | догвинчу́ | догвинтимо́, догвинти́м |
| 2 особа | догвинти́ш | догвинтите́ |
| 3 особа | догвинти́ть | догвинтя́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | догвинти́в | догвинти́ли |
| жін.р. | догвинти́ла | |
| сер.р. | догвинти́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| догви́нчений | ||
| Безособова форма | ||
| догви́нчено | ||
| Дієприслівник | ||
| догвинти́вши | ||