| догви́нчений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | догви́нчений | догви́нчена | догви́нчене | догви́нчені |
| родовий | догви́нченого | догви́нченої | догви́нченого | догви́нчених |
| давальний | догви́нченому | догви́нченій | догви́нченому | догви́нченим |
| знахідний | догви́нчений | догви́нчену | догви́нчене | догви́нчені |
| орудний | догви́нченим | догви́нченою | догви́нченим | догви́нченими |
| місцевий | на/у догви́нченому, догви́нченім | на/у догви́нченій | на/у догви́нченому, догви́нченім | на/у догви́нчених |