| | |
| дого́нити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (доганяти) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дого́нити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дого́ньмо |
| 2 особа | дого́нь | дого́ньте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дого́нитиму | дого́нитимемо, дого́нитимем |
| 2 особа | дого́нитимеш | дого́нитимете |
| 3 особа | дого́нитиме | дого́нитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дого́ню | дого́нимо, дого́ним |
| 2 особа | дого́ниш | дого́ните |
| 3 особа | дого́нить | дого́нять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дого́нячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дого́нив | дого́нили |
| жін. р. | дого́нила |
| сер. р. | дого́нило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дого́нивши |
| | |
| [діал.] | | |
