| догуля́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | догуля́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | догуля́ймо | |
| 2 особа | догуля́й | догуля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | догуля́ю | догуля́ємо, догуля́єм |
| 2 особа | догуля́єш | догуля́єте |
| 3 особа | догуля́є | догуля́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | догуля́в | догуля́ли |
| жін.р. | догуля́ла | |
| сер.р. | догуля́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| догуля́вши | ||