| | |
| доди́бувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | доди́бувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | доди́буймо |
| 2 особа | доди́буй | доди́буйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доди́буватиму | доди́буватимемо, доди́буватимем |
| 2 особа | доди́буватимеш | доди́буватимете |
| 3 особа | доди́буватиме | доди́буватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доди́бую | доди́буємо, доди́буєм |
| 2 особа | доди́буєш | доди́буєте |
| 3 особа | доди́бує | доди́бують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| доди́буючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | доди́бував | доди́бували |
| жін. р. | доди́бувала |
| сер. р. | доди́бувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| доди́бувавши |
