| | |
| доду́муватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | доду́муватися, доду́муватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | доду́муймося, доду́муймось |
| 2 особа | доду́муйся, доду́муйсь | доду́муйтеся, доду́муйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доду́муватимуся, доду́муватимусь | доду́муватимемося, доду́муватимемось, доду́муватимемся |
| 2 особа | доду́муватимешся | доду́муватиметеся, доду́муватиметесь |
| 3 особа | доду́муватиметься | доду́муватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доду́муюся, доду́муюсь | доду́муємося, доду́муємось, доду́муємся |
| 2 особа | доду́муєшся | доду́муєтеся, доду́муєтесь |
| 3 особа | доду́мується | доду́муються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| доду́муючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | доду́мувався, доду́мувавсь | доду́мувалися, доду́мувались |
| жін. р. | доду́мувалася, доду́мувалась |
| сер. р. | доду́мувалося, доду́мувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| доду́мувавшись |
