| дожо́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дожо́ваний | дожо́вана | дожо́ване | дожо́вані |
| родовий | дожо́ваного | дожо́ваної | дожо́ваного | дожо́ваних |
| давальний | дожо́ваному | дожо́ваній | дожо́ваному | дожо́ваним |
| знахідний | дожо́ваний, дожо́ваного | дожо́вану | дожо́ване | дожо́вані, дожо́ваних |
| орудний | дожо́ваним | дожо́ваною | дожо́ваним | дожо́ваними |
| місцевий | на/у дожо́ваному, дожо́ванім | на/у дожо́ваній | на/у дожо́ваному, дожо́ванім | на/у дожо́ваних |