| дозволя́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | дозволя́тися, дозволя́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | дозволя́тиметься | дозволя́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | дозволя́ється | дозволя́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| дозволя́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | дозволя́вся, дозволя́всь | дозволя́лися, дозволя́лись |
| жін. р. | дозволя́лася, дозволя́лась | |
| сер. р. | дозволя́лося, дозволя́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| дозволя́вшись | ||