| дозрі́лий1 – дієприкметник | ||||
| (від: дозріти) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дозрі́лий | дозрі́ла | дозрі́ле | дозрі́лі |
| родовий | дозрі́лого | дозрі́лої | дозрі́лого | дозрі́лих |
| давальний | дозрі́лому | дозрі́лій | дозрі́лому | дозрі́лим |
| знахідний | дозрі́лий, дозрі́лого | дозрі́лу | дозрі́ле | дозрі́лі, дозрі́лих |
| орудний | дозрі́лим | дозрі́лою | дозрі́лим | дозрі́лими |
| місцевий | на/у дозрі́лому, дозрі́лім | на/у дозрі́лій | на/у дозрі́лому, дозрі́лім | на/у дозрі́лих |