| | |
| дока́зувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дока́зувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дока́зуймо |
| 2 особа | дока́зуй | дока́зуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дока́зуватиму | дока́зуватимемо, дока́зуватимем |
| 2 особа | дока́зуватимеш | дока́зуватимете |
| 3 особа | дока́зуватиме | дока́зуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дока́зую | дока́зуємо, дока́зуєм |
| 2 особа | дока́зуєш | дока́зуєте |
| 3 особа | дока́зує | дока́зують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дока́зуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дока́зував | дока́зували |
| жін. р. | дока́зувала |
| сер. р. | дока́зувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дока́зувавши |
