| | |
| дока́чувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дока́чувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дока́чуймо |
| 2 особа | дока́чуй | дока́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дока́чуватиму | дока́чуватимемо, дока́чуватимем |
| 2 особа | дока́чуватимеш | дока́чуватимете |
| 3 особа | дока́чуватиме | дока́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дока́чую | дока́чуємо, дока́чуєм |
| 2 особа | дока́чуєш | дока́чуєте |
| 3 особа | дока́чує | дока́чують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дока́чуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дока́чував | дока́чували |
| жін. р. | дока́чувала |
| сер. р. | дока́чувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дока́чувавши |
