| | |
| доколупа́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | доколупа́тися, доколупа́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | доколупа́ймося, доколупа́ймось |
| 2 особа | доколупа́йся, доколупа́йсь | доколупа́йтеся, доколупа́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доколупа́юся, доколупа́юсь | доколупа́ємося, доколупа́ємось, доколупа́ємся |
| 2 особа | доколупа́єшся | доколупа́єтеся, доколупа́єтесь |
| 3 особа | доколупа́ється | доколупа́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | доколупа́вся, доколупа́всь | доколупа́лися, доколупа́лись |
| жін.р. | доколупа́лася, доколупа́лась |
| сер.р. | доколупа́лося, доколупа́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| доколупа́вшись |
