| | |
| доко́лювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | доко́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | доко́люймо |
| 2 особа | доко́люй | доко́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доко́люватиму | доко́люватимемо, доко́люватимем |
| 2 особа | доко́люватимеш | доко́люватимете |
| 3 особа | доко́люватиме | доко́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доко́люю | доко́люємо, доко́люєм |
| 2 особа | доко́люєш | доко́люєте |
| 3 особа | доко́лює | доко́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| доко́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | доко́лював | доко́лювали |
| жін. р. | доко́лювала |
| сер. р. | доко́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| доко́лювавши |
