| доко́пуваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | доко́пуваний | доко́пувана | доко́пуване | доко́пувані |
| родовий | доко́пуваного | доко́пуваної | доко́пуваного | доко́пуваних |
| давальний | доко́пуваному | доко́пуваній | доко́пуваному | доко́пуваним |
| знахідний | доко́пуваний | доко́пувану | доко́пуване | доко́пувані |
| орудний | доко́пуваним | доко́пуваною | доко́пуваним | доко́пуваними |
| місцевий | на/у доко́пуваному, доко́пуванім | на/у доко́пуваній | на/у доко́пуваному, доко́пуванім | на/у доко́пуваних |