| | |
| доко́пуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | доко́пуватися, доко́пуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | доко́пуймося, доко́пуймось |
| 2 особа | доко́пуйся, доко́пуйсь | доко́пуйтеся, доко́пуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доко́пуватимуся, доко́пуватимусь | доко́пуватимемося, доко́пуватимемось, доко́пуватимемся |
| 2 особа | доко́пуватимешся | доко́пуватиметеся, доко́пуватиметесь |
| 3 особа | доко́пуватиметься | доко́пуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доко́пуюся, доко́пуюсь | доко́пуємося, доко́пуємось, доко́пуємся |
| 2 особа | доко́пуєшся | доко́пуєтеся, доко́пуєтесь |
| 3 особа | доко́пується | доко́пуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| доко́пуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | доко́пувався, доко́пувавсь | доко́пувалися, доко́пувались |
| жін. р. | доко́пувалася, доко́пувалась |
| сер. р. | доко́пувалося, доко́пувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| доко́пувавшись |
