| | |
| докоти́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | докоти́тися, докоти́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | докоті́мося, докоті́мось, докоті́мся |
| 2 особа | докоти́ся, докоти́сь | докоті́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | докочу́ся, докочу́сь | доко́тимося, доко́тимось, доко́тимся |
| 2 особа | доко́тишся | доко́титеся, доко́титесь |
| 3 особа | доко́титься | доко́тяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | докоти́вся, докоти́всь | докоти́лися, докоти́лись |
| жін.р. | докоти́лася, докоти́лась |
| сер.р. | докоти́лося, докоти́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| докоти́вшись |
