| докуме́кати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | докуме́кати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | докуме́каймо | |
| 2 особа | докуме́кай | докуме́кайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | докуме́каю | докуме́каємо, докуме́каєм |
| 2 особа | докуме́каєш | докуме́каєте |
| 3 особа | докуме́кає | докуме́кають |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | докуме́кав | докуме́кали |
| жін.р. | докуме́кала | |
| сер.р. | докуме́кало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| докуме́кавши | ||