| | |
| документува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | документува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | документу́ймо |
| 2 особа | документу́й | документу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | документува́тиму | документува́тимемо, документува́тимем |
| 2 особа | документува́тимеш | документува́тимете |
| 3 особа | документува́тиме | документува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | документу́ю | документу́ємо, документу́єм |
| 2 особа | документу́єш | документу́єте |
| 3 особа | документу́є | документу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| документу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | документува́в | документува́ли |
| жін. р. | документува́ла |
| сер. р. | документува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| документо́ваний |
| Безособова форма |
| документо́вано |
| Дієприслівник |
| документува́вши |
