| | |
| докури́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | докури́тися, докури́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | докурі́мося, докурі́мось, докурі́мся |
| 2 особа | докури́ся, докури́сь | докурі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | докурю́ся, докурю́сь | докуримо́ся, докуримо́сь, докури́мся |
| 2 особа | докури́шся | докурите́ся, докурите́сь |
| 3 особа | докури́ться | докуря́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | докури́вся, докури́всь | докури́лися, докури́лись |
| жін.р. | докури́лася, докури́лась |
| сер.р. | докури́лося, докури́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| докури́вшись |
