| | |
| долікува́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | долікува́тися, долікува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | доліку́ймося, доліку́ймось |
| 2 особа | доліку́йся, доліку́йсь | доліку́йтеся, доліку́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доліку́юся, доліку́юсь | доліку́ємося, доліку́ємось, доліку́ємся |
| 2 особа | доліку́єшся | доліку́єтеся, доліку́єтесь |
| 3 особа | доліку́ється | доліку́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | долікува́вся, долікува́всь | долікува́лися, долікува́лись |
| жін.р. | долікува́лася, долікува́лась |
| сер.р. | долікува́лося, долікува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| долікува́вшись |
