| долічи́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | долічи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | долічі́мо, долічі́м | |
| 2 особа | долічи́ | долічі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | долічу́ | долі́чимо, долі́чим |
| 2 особа | долі́чиш | долі́чите |
| 3 особа | долі́чить | долі́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | долічи́в | долічи́ли |
| жін.р. | долічи́ла | |
| сер.р. | долічи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| долі́чений | ||
| Безособова форма | ||
| долі́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| долічи́вши | ||