| | |
| долічи́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | долічи́тися, долічи́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | долічі́мося, долічі́мось, долічі́мся |
| 2 особа | долічи́ся, долічи́сь | долічі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | долічу́ся, долічу́сь | долі́чимося, долі́чимось, долі́чимся |
| 2 особа | долі́чишся | долі́читеся, долі́читесь |
| 3 особа | долі́читься | долі́чаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | долічи́вся, долічи́всь | долічи́лися, долічи́лись |
| жін.р. | долічи́лася, долічи́лась |
| сер.р. | долічи́лося, долічи́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| долічи́вшись |
