| | |
| долі́чуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | долі́чуватися, долі́чуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | долі́чуймося, долі́чуймось |
| 2 особа | долі́чуйся, долі́чуйсь | долі́чуйтеся, долі́чуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | долі́чуватимуся, долі́чуватимусь | долі́чуватимемося, долі́чуватимемось, долі́чуватимемся |
| 2 особа | долі́чуватимешся | долі́чуватиметеся, долі́чуватиметесь |
| 3 особа | долі́чуватиметься | долі́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | долі́чуюся, долі́чуюсь | долі́чуємося, долі́чуємось, долі́чуємся |
| 2 особа | долі́чуєшся | долі́чуєтеся, долі́чуєтесь |
| 3 особа | долі́чується | долі́чуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| долі́чуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | долі́чувався, долі́чувавсь | долі́чувалися, долі́чувались |
| жін. р. | долі́чувалася, долі́чувалась |
| сер. р. | долі́чувалося, долі́чувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| долі́чувавшись |
