| | |
| доло́влювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | доло́влювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | доло́влюймо |
| 2 особа | доло́влюй | доло́влюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доло́влюватиму | доло́влюватимемо, доло́влюватимем |
| 2 особа | доло́влюватимеш | доло́влюватимете |
| 3 особа | доло́влюватиме | доло́влюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доло́влюю | доло́влюємо, доло́влюєм |
| 2 особа | доло́влюєш | доло́влюєте |
| 3 особа | доло́влює | доло́влюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| доло́влюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | доло́влював | доло́влювали |
| жін. р. | доло́влювала |
| сер. р. | доло́влювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| доло́влюваний |
| Безособова форма |
| доло́влювано |
| Дієприслівник |
| доло́влювавши |
