| | |
| доло́млювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | доло́млювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | доло́млюймо |
| 2 особа | доло́млюй | доло́млюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доло́млюватиму | доло́млюватимемо, доло́млюватимем |
| 2 особа | доло́млюватимеш | доло́млюватимете |
| 3 особа | доло́млюватиме | доло́млюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доло́млюю | доло́млюємо, доло́млюєм |
| 2 особа | доло́млюєш | доло́млюєте |
| 3 особа | доло́млює | доло́млюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| доло́млюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | доло́млював | доло́млювали |
| жін. р. | доло́млювала |
| сер. р. | доло́млювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| доло́млювавши |
