| доміркува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | доміркува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | домірку́ймо | |
| 2 особа | домірку́й | домірку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | домірку́ю | домірку́ємо, домірку́єм |
| 2 особа | домірку́єш | домірку́єте |
| 3 особа | домірку́є | домірку́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | доміркува́в | доміркува́ли |
| жін.р. | доміркува́ла | |
| сер.р. | доміркува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| доміркува́вши | ||