| | |
| доміркува́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | доміркува́тися, доміркува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | домірку́ймося, домірку́ймось |
| 2 особа | домірку́йся, домірку́йсь | домірку́йтеся, домірку́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | домірку́юся, домірку́юсь | домірку́ємося, домірку́ємось, домірку́ємся |
| 2 особа | домірку́єшся | домірку́єтеся, домірку́єтесь |
| 3 особа | домірку́ється | домірку́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | доміркува́вся, доміркува́всь | доміркува́лися, доміркува́лись |
| жін.р. | доміркува́лася, доміркува́лась |
| сер.р. | доміркува́лося, доміркува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| доміркува́вшись |
