| дооде́ржати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | дооде́ржати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | дооде́ржмо | |
| 2 особа | дооде́рж | дооде́ржте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дооде́ржу | дооде́ржимо, дооде́ржим |
| 2 особа | дооде́ржиш | дооде́ржите |
| 3 особа | дооде́ржить | дооде́ржать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | дооде́ржав | дооде́ржали |
| жін.р. | дооде́ржала | |
| сер.р. | дооде́ржало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| дооде́ржаний | ||
| Безособова форма | ||
| дооде́ржано | ||
| Дієприслівник | ||
| дооде́ржавши | ||