| | |
| допірна́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | допірна́тися, допірна́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | допірна́ймося, допірна́ймось |
| 2 особа | допірна́йся, допірна́йсь | допірна́йтеся, допірна́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | допірна́юся, допірна́юсь | допірна́ємося, допірна́ємось, допірна́ємся |
| 2 особа | допірна́єшся | допірна́єтеся, допірна́єтесь |
| 3 особа | допірна́ється | допірна́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | допірна́вся, допірна́всь | допірна́лися, допірна́лись |
| жін.р. | допірна́лася, допірна́лась |
| сер.р. | допірна́лося, допірна́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| допірна́вшись |