| | |
| доповіда́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | доповіда́тися, доповіда́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | доповіда́ймося, доповіда́ймось |
| 2 особа | доповіда́йся, доповіда́йсь | доповіда́йтеся, доповіда́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доповіда́тимуся, доповіда́тимусь | доповіда́тимемося, доповіда́тимемось, доповіда́тимемся |
| 2 особа | доповіда́тимешся | доповіда́тиметеся, доповіда́тиметесь |
| 3 особа | доповіда́тиметься | доповіда́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доповіда́юся, доповіда́юсь | доповіда́ємося, доповіда́ємось, доповіда́ємся |
| 2 особа | доповіда́єшся | доповіда́єтеся, доповіда́єтесь |
| 3 особа | доповіда́ється | доповіда́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| доповіда́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | доповіда́вся, доповіда́всь | доповіда́лися, доповіда́лись |
| жін. р. | доповіда́лася, доповіда́лась |
| сер. р. | доповіда́лося, доповіда́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| доповіда́вшись |
