| | |
| допо́лювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | допо́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | допо́люймо |
| 2 особа | допо́люй | допо́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | допо́люватиму | допо́люватимемо, допо́люватимем |
| 2 особа | допо́люватимеш | допо́люватимете |
| 3 особа | допо́люватиме | допо́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | допо́люю | допо́люємо, допо́люєм |
| 2 особа | допо́люєш | допо́люєте |
| 3 особа | допо́лює | допо́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| допо́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | допо́лював | допо́лювали |
| жін. р. | допо́лювала |
| сер. р. | допо́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| допо́люваний |
| Безособова форма |
| допо́лювано |
| Дієприслівник |
| допо́лювавши |
