| допусти́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | допусти́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | допусті́мо, допусті́м | |
| 2 особа | допусти́ | допусті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | допущу́ | допу́стимо, допу́стим |
| 2 особа | допу́стиш | допу́стите |
| 3 особа | допу́стить | допу́стять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | допусти́в | допусти́ли |
| жін.р. | допусти́ла | |
| сер.р. | допусти́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| допу́щений | ||
| Безособова форма | ||
| допу́щено | ||
| Дієприслівник | ||
| допусти́вши | ||