| допу́щений – дієприкметник | ||||
| (якого допустили) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | допу́щений | допу́щена | допу́щене | допу́щені |
| родовий | допу́щеного | допу́щеної | допу́щеного | допу́щених |
| давальний | допу́щеному | допу́щеній | допу́щеному | допу́щеним |
| знахідний | допу́щений, допу́щеного | допу́щену | допу́щене | допу́щені, допу́щених |
| орудний | допу́щеним | допу́щеною | допу́щеним | допу́щеними |
| місцевий | на/у допу́щеному, допу́щенім | на/у допу́щеній | на/у допу́щеному, допу́щенім | на/у допу́щених |